Чого очікувати у 2017 році: зміни в податковій системі, мінімалці та монетизація субсидій

Чого очікувати у 2017 році: зміни в податковій системі, мінімалці та монетизація субсидій

Зміни, що очікують на українців вже з 1 січня 2017 року, переважно пов’язані із бюджетом на 2017 рік, який депутати ухвалили в ніч проти 21 грудня, а також зі змінами до Податкового кодексу, проголосованими за кілька годин до бюджету.

Підвищення мінімалки оплатить малий і середній бізнес

Згідно із законом Про бюджет на 2017 рік, з 1 січня 2017 року мінімальна зарплатня в Україні становитиме 3200 грн на місяць. Тепер у бюджетних організаціях мінімальні оклади визначатиме уряд, у позабюджетній сфері – колективними договорами, а штрафи і адмінпослуги прив’язуватимуться до прожиткового мінімуму.

Із зростанням “мінімалки” пов’язане також і запровадження штрафів за зарплати “у конверті”. Цей штраф може становити до 100 мінімальних зарплат, тобто до 320 000 грн, якщо підприємство відмовить інспектору праці у перевірці трудових договорів і нарахування зарплат.

Оглядачі припускають, що при підвищенні зарплат у бюджетні сфері може відбутися і звільнення певної кількості працівників у приватному секторі, особливо у регіонах, де середня зарплатня є меншою, ніж 3200 грн., яку уряд визначив як мінімальну у 2017 році.

Саме із цим пов’язана вимога сплачувати ЄСВ навіть за відсутності доходів до підприємців -“спрощенців” ІІ і ІІІ групи.

Від 1 січня вони зобов’язані платити 704 грн мінімального соціального внеску.

Новий податок та соцвнесок, який платитимуть підприємці-«спрощенці» у 2017 році

З 1 січня 2017 року набули чинності три Закони України, якими змінено суми єдиного податку та ЄСВ, а також розміри добових.

Тож  суми єдиного податку та ЄСВ, які будуть платити «спрощенці» у новому році:

1 група, ЕСВ – 352 грн (половина від мінімального розміру для інших груп); єдиний податок – 160 грн (базою для розрахунку став прожитковий мінімум на 01.01.17 р. – 1600 грн).

2 група, ЕСВ – 704 грн (22% від мінімальної зарплати); єдиний податок – 640 грн. (20% від мінімальної ЗП).

3 група, ЕСВ – 704 грн (22% від мінімальної зарплати); єдиний податок – 5% від доходу або 3% (у разі сплати ПДВ).

Також внесені зміни у розміри добових у 2017 році, тож з 01.01.2017 року до оподатковуваного доходу не включаються добові витрати:

  • для відрядження на території України не більш як 320 грн. на день (0,1 розміру мінімальної зарплати);
  • для відрядження за кордон — не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Як зазначила, Оксана Продан (народний депутат, член Комітету з питань податкової та митної політики):

Також розширюється сфера застосування касових апаратів. Профільний комітет не дослухався до вимог малих підприємців і відхилив мою поправку щодо відміни обов’язковості застосування касових апаратів у торгівлі “технічно складними побутовими товарами”. Це призведе до збільшення витрат, адже один касовий апарат коштує щонайменше 4 000 грн. Та й щомісячне обслуговування – це додаткові декілька сотень гривень, які йдуть на невідомо чиї рахунки.

Зміни в акцизах

Зміни в акцизах визначаються змінами до Податкового кодексу, проголосованими за кілька годин до ухвалення бюджету. Вони також почнуть діяти з 1 січня 2017 року. Зокрема, йдеться про

  • підвищення акцизу на горілчані та слабоалкогольні напої на 20%, і на кріплені та ігристі вина – на 12%,
  • підвищення акцизу на цигарки на 40%,
  • скасування акцизу з роздрібного продажу нафтопродуктів і підвищення базової ставки податку на 2%.

Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна заявила, що підвищення акцизів на алкоголь може призвести до того, що “тінь” може зрости до катастрофічних розмірів”.

Монетизація субсидій і підвищення енергоефективності

Віце-прем’єр Геннадій Зубко розраховував, що з 1 квітня в Україні може запрацювати Фонд енергоефективності, – про це він говорив і в інтерв’ю ВВС Україна влітку 2016 року.

За задумом уряду, за рахунок коштів Фонду українські родини зможуть компенсувати свої витрати на енергоощадні заходи.

Проте станом на кінець 2016 року питання зі створення Фонду не було вирішено. Уряд лише розробив відповідний законопроект, який збирається подати на розгляд парламенту на початку 2017 року.

Втім, навіть після ухвалення законопроекту, створення самої установи може тривати до трьох місяців.

Очікується також, що після завершення опалювального сезону уряд має визначитися зі способом, у який “монетизуватиме” субсидії.

Нині уряд розглядає два варіанти монетизації: на рівні підприємств теплокомуненерго, коли цим підприємствам грошима виплачуватимуть за тих, хто отримує право на комунальну субсидію, і на рівні населення, коли кожне домогосподарство отримує кошти на власний рахунок.

Проте, за словами віце-прем’єра Павла Розенка, “немає ніяких гарантій, що, коли людині прийдуть ці кошти, вона використовує їх саме на оплату енергоресурсів”.

Отож, який варіант врешті-решт обере уряд, поки що незрозуміло. Проте комунальні субсидії потребують дедалі більших видатків бюджету.

Якщо у 2015 році на субсидії було виділено 35 млрд грн. бюджетних коштів, у 2016 – понад 40 млрд грн, то у бюджеті на 2017 рік передбачено виділення близько 47 млрд грн на виплату комунальних субсидій.

За прогнозами МВФ, у 2017 році потреба у субсидіях може зрости до 80 млрд грн., або 10% бюджету.

Очікується також, що у питанні комунальних послуг і енергоефекивності можуть відбутися кардинальні зміни, коли Верховна Рада розгляне низку законпореоктів – “Про фонд енергоефективності”, “Про енергоефективність будівель”, “Про житлові комунальні послуги” та “Про комерційний облік”.

Тож не виключено, що у опалювальному сезоні 2017-2018 на українців чекатимуть сюрпризи.

 

Розділ: Інші новини